Щороку людство продукує понад 2 мільярди тонн сміття, з яких 400 млн. тонн – тверді побутові відходи. Це в середньому 200 кілограмів на людину. В країнах активного споживання ця цифра сягає 2 тонни на рік на людину. Тобто кожен представник «середнього класу» продукує щороку маленьку вантажівку сміття.
Відходи гниють на сміттєзвалищах, забруднюють океани та руйнують екосистеми. Ще у 1980-х роках у північній частині Тихого океану виявили найбільше скупчення пластику у світі, яке символічно назвали сміттєвою "плямою". Скупчення щороку збільшується і наразі охоплює площу понад 1,6 млн кв. км. За даними програми з охорони навколишнього середовища ООН по всьому світу 8 млн. тон пластику щорічно скидається в океан. Велика його кількість опиняється в шлунках морських птахів і тварин. Ми все частіше отримуємо інформацію про факти загибелі тварин через попадання в їх травну систему відходів їз пластику. Окрім прямої шкоди тваринам, плаваючі відходи можуть вбирати з води органічні забруднювачі.Без сумніву цей сміттєвий острів здатен спричинити глобальну екологічну катастрофу.
У багатьох країнах світу давно замислилися над тим, як уникнути перетворення планети на великий смітник.
Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. Швеція настільки успішна в переробці власного сміття, що їй його не вистачає. Тому вона почала його завозити з-за кордону. Країна імпортує сміття з Норвегії, Британії, Німеччини та інших країн. При цьому шведи аж ніяк не «купують»цей мотлох: навпаки, інші країни доплачують їм для використання своїх відходів.
Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана "сміттєва" поліція, яка штрафує порушників.
Британія є одним із світових лідерів в іншій технології: перетворенні харчових відходів на енергію.Для цього застосовується так зване "анаеробне розщеплення". Простіше кажучи – використання бактерій для переробки харчових відходів і отримання біогазу та біодобрива.
Несподіване вирішення проблеми зі сміттям з пластику знайшли в Індії. Пластикову сировину – поліетиленові пакети, обгортки від солодощів тепер використовують у будівництві доріг. Пластик частково замінює бітум-вуглеводень, який застосовують при виробництві асфальту. Згідно індійської технології, пластикові відходи можуть замінити 15% бітуму у будівництві доріг. Країна вже має результати від свого винаходу – побудовано тисячі кілометрів доріг, пластик стає товаром. Керівництво Індії купує у місцевого населення пластик та будує дороги, поступово вирішуючи таким чином проблему із сміттям в країні.
Україна входить в число країн з найбільш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення відходів. Щорічно їх утворюється 700-720 млн. т. За різними оцінками, в Україні 4-7% території завалено сміттям.За 25 років відсутності чіткої державної політики та системи управління відходами наша країна майже захлинулася у смітті, й не лише побутовому. Набагато складнішими є проблеми з іншими групами відходів, наприклад, промисловими чи небезпечними. Йдеться про негативні наслідки як для довкілля, так і здоров’я громадян. Якщо говорити про побутові відходи, то, наприклад, зараз в Україні лише 3% із них переробляється та повторно використовується.
Минулого року Уряд України ухвалив розроблену Мінприроди спільно з міжнародними експертами Стратегію управління відходами, яка стала першим документом незалежної України, що визначає вектор розвитку цієї сфери. Стратегія передбачає значне скорочення обсягу захоронення відходів і збільшення рівня їх переробки, а також запровадження роздільного збирання побутових відходів. Зокрема, передбачається зниження рівня захоронення побутових відходів з 95% до 30% і мінімізація загального обсягу відходів, які підлягають захороненню, з 50% до 35%. Також передбачається створення для промислових відходів фондів, операторами яких стануть облдержадміністрації, а наповнювачами - підприємства, які не мають екологічно безпечних технологій утилізації. При поводженні з побутовими відходами пропонується впровадження роздільного збирання, визначення оптимальних районів для розміщення регіональних сміттєперевантажувальних станцій, сортувальних ліній, сміттєпереробних заводів і полігонів. Це вимагає будівництва такої мережі за гроші місцевого самоврядування. Також органи місцевого самоврядування повинні організувати пункти прийому відходів, які придатні для повторного використання, наприклад, меблів, побутової техніки, одягу.
Але на сьогоднішній день необхідно визнати, що загалом в українців нема культури відповідального споживання та утилізації відходів. Сортування не є популярним в Україні. Така ж ситуація і на Миколаївщині. Соціальна пропаганда щодо сортування відсутня, відповідних сміттєвих баків теж, як і штрафів, немає. Займаються сортуванням сміття тільки ентузіасти, які самотужки спочатку сортують відходи вдома, а потім шукають у своєму місті пункти прийому відсортованої вторсировини.
Виховання покоління українців з високим рівнем екологічної свідомості має починатися з дитинства. Окремі кроки в цьому напрямку зроблено. З метою запровадження роздільного збирання твердих побутових відходів в м. Миколаєві Комунальною установою «Агенція розвитку Миколаєва» за підтримки компанії PEPSICO Україна та у партнерстві з управлінням освіти Миколаївської міської ради реалізується Проект із роздільного збору відходів. На першому етапі проекту вдалося запровадити сортування відходів у всіх школах міста. Спеціальні пластикові та металеві контейнери для сортування сміття тепер є в кожному середньому навчальному закладі міста.Учнівський актив та шкільні педагоги пройшли спеціальне навчання щодо процесу правильної поведінки з відходами. Спочатку діти в школах викидають відходи у маленькі урни, розділяючи їх по фракціям. Пізніше, їх вміст вилучається техперсоналом і доправляється у великі контейнери. Коли ті наповнюються, приїжджає обслуговуюча компанія і забирає відходи, попередньо зваживши їх. А вже потім, школа на свій спецрахунок отримує додатковий прибуток від продажу цієї вторсировини. На сьогоднішній день, управління освіти Миколаївської міської ради вже закупило міні-контейнери для сортування паперу і пластика, які будуть розміщені на всіх поверхах в школах. Придбано вуличні оцинковані баки на 1100 л для ПЕТ-пляшок.
На жаль, в Миколаєві є тільки три потенційних підрядника, які готові викуповувати шкільне сміття. Це два комерційних підприємства і одне комунальне, що мають власну сортувальну лінію. Тому, за умови правильного дотримання recycling-циклу в проекті, шкільні відходи не потрапляють на миколаївський полігон. Їх вивозять безпосередньо на підприємства, де вони пресуються в «куби» та фурами вивозяться в інші міста України для подальшої переробки.
Які ж відходи варто сортувати миколаївцям, аби зробити свій вклад у збереження і покращення екології у місті:
Папір та картон
Не можна туди класти чеки та упаковки від яєць. А ще не приймають дуже маленькі фрагменти паперу, наприклад, порвані аркуші. Картонні коробки слід скласти, аби ті займали якомога менше місця.
Пляшки PET
Пляшки PET - це у більшості пластикові пляшки від напоїв. Вони можуть бути прозорими чи з кольором - блакитні, зелені, коричневі. Пляшки слід щільно зім'яти чи скрутити.
Кришечки від пластикових пляшок
Їх здають окремо від пляшок.
Пляшки з-під побутової хімії
Це те, що вміщувало шампуні, лосьйони, миючі засоби, косметику. Але тут є складнощі. Не всю упаковку з косметички можна відправити у Миколаєві на переробку. Бо флакони вироблені з різного пластику, тому мають різне маркування. Це може бути пластик PP чи LDPE. На багатьох пляшечках маркування відсутнє взагалі. Тим не менш, міські пункти прийому вторсировини зазначають, що пляшки від побутової хімії приймають. Але які саме, треба уточнювати у різних пунктах окремо.
Скло
Сюди підходять і пляшки від напоїв, і банки, і пляшечки з-під ліків чи парфумів.
Жерстяні банки
Бляшанки з-під консервів та напоїв.
Плівка-стретч Нею, наприклад, нерідко обгортають посилки.
Використані батарейки та акумулятори
Їх викидати в загальний контейнер і відправляти на звалище не можна, бо вони шкодять навколишньому середовищу. Зате без проблем можна відправити у спеціальні коробочки. Енергозберігаючі люмінісцентні лампи, якими користуються безліч українців, також не можна відправляти у смітник разом із іншими твердими відходами, адже вони містять ртуть. З відпрацьованою лампою необхідно поводитись дуже обережно аби уникнути пошкодження. По суті, ртутні лампи від населення у Миколаєві на утилізацію не приймають./1 Є кілька підприємтв, які приймають лампи лише у великих кількостях по декілька сотень після попереднього укладення договору. Також не вдалось знайти пункт прийому, куди можна було б віднести інший переробний пластик, окрім пляшок PET, наприклад, поліетиленові пакети, пластикові та паперові стакани. Упаковку типу тетрапак тепер можна буде здати у контейнери, які поставили у багатьох школах міста.
Що робити з відсортованими відходами
Аби відсортовані відходи потрапили на переробку, а не в загальний контейнер, вони обов'язково мають бути чистим. Окремих контейнерів під різні види відходів у Миколаєві надзвичайно мало, тому розносити їх доведеться самотужки. Перед тим, як залишати відходи у спеціальному контейнері-сітці, дізнайтесь, для яких саме відходів що цей контейнер призначений. У більшості випадків, це жерстяні банки, вироби із звичайного скла, та флакони з-під побутової хімії (маркування PP та HDPE). Вироби із термоскла переробці не підлягають.
Віднести у пункт прийому вторсировини
Подібні пункти розташовані у різних районах, найчастіше у дворах багатоповерхівок. Аби не носити сміття далеко, пройдіть найближчими дворами, знайдіть недалекий від вашого будинку пункт. Нести малу кількість вторсировини сюди сенсу нема, краще збирати її разом з сусідами. А на отримані кошти, наприклад, придбати лампочи для під'їзду.
До таких пунктів можна нести: папір і картон, пляшки PET, плівку-стретч, скло, жерсть, пляшки від побутової хімії.
Залишити біля сміттєвого контейнеру
Відсортовану вторсировину можна не кидати до контейнера, а просто залишити поряд. Її обов'язково заберуть і віднесуть до пункту прийому ті, хто займається сортуванням сміття з контейнеру - люди, які намагаються таким чином трохи підробити.
Що ще можна зробити, аби зменшити шкоду від сміття
Не купувати продукти і засоби у тій упаковці, що не переробляється.
Краще не купувати те, що немає можливості утилізування у місті чи відправлення на переробку через існуючі пункти. Для того, аби дізнатись чи переробляється упаковка, треба відшукати на ній відповідний значок - трикутник зі стрілок. Якщо не бачите маркування, краще зробити вибір на користь аналогічного товару в іншій упаковці.
Використовувати упаковку кілька разів. Наприклад, пластикові пляшки та поліетиленові пакети можна не викидати після одного використання.
Замінити пластикову упаковку на натуральну. Купувати хліб чи овочі можна до мішечків з тканини замість поліетиленових пакетів. Хліб також можна брати у паперових пакетах. Сметану можна просити покласти до скляної банки. Ще один варіант, не надто зручний, але є люди, які навіть м'ясо та сир просять покласти до багаторазового судочка.
В якості альтернативи лампам розжарювання, люмінесцентним лампам можна перейти на світлодіодні (LED) лампи та світильники, які при високій енергоефективності є екологічно чистими джерелами світла.
Як бачите, кожна людина може внести свій вклад у покращення екологічної ситуації навколо себе, у своєму регіоні. Тільки спільні зусилля – влади і кожного громадянина, принесуть бажаний результат у справі захисту навколишнього природного середовища, від якого залежить не тільки наше фізичне здоров’я, але і питання майбутнього планети.
